Управління боротьби з організованою злочинністю

Пілігрім Сергій Вікторович

Начальник УБОЗ

Про організовану злочинність у суспільстві заговорили всерйоз на зламі 90-х років минулого століття, коли в республіках, які входили ще тоді до складу колишнього Радянського Союзу, розпочалося справжнє кримінальне свавілля. У той час в Україні організовані новоутворені злочинні угруповання почали завдавати відчутної шкоди населенню й організаціям, стали основною перешкодою в побудові ринкових відносин, цивільному торговельному обміні, суттєво розхитуючи стабільність державної та економічної систем і створюючи серйозну небезпеку для країни.



Перед керівництвом МВС тоді постало чітке завдання — створити окремий міліцейський підрозділ, який спрямував би свою роботу на боротьбу саме з організованими злочинними угрупованнями. 1991 року запрацювали регіональні та міжрегіональні відділи боротьби з організованою злочинністю, які підпорядковувалися так званому Шостому управлінню МВС СРСР та безпосередньо міністрові внутрішніх справ Української РСР. Уже через рік, у 1992 році, УБОЗ реорганізовано та підпорядковано Головному управлінню боротьби з організованою злочинністю. Період становлення української держави був перенасичений явищами корупції та хабарництва, бандитизмом, убивствами на замовлення та тяжкими злочинами у фінансово-кредитній сфері. Тому працівникам управління дуже важливо було визначити основні напрямки роботи, затвердити штати та скорегувати законодавчу базу.

Полтавські убозівці професійно й серйозно взялися за справу. Вони повинні були перемогти кримінальні клани, що запанували в країні, «турнути» з тронів злодіїв у законі, які керували ситуацією в державі та місті, зупинити й ліквідувати кримінальні розбірки, які влаштовувалися повсюди майже щодня. Конче необхідно було ліквідувати такі негативні явища, як «кришування», вибивання грошей із підприємців, рекет, викрити й припинити шахрайські оборудки у фінансових та банківських сферах. Безумовно, займатися серйозними резонансними справами мали професіонали з багатющим оперативним досвідом, напрацьованими схемами, віддані народові та Батьківщині. Люди, для яких почуття обов’язку й честь мундира знаходились на першому місці. Тому відбір кадрів в УБОЗ був якнайжорсткішим. Тепер можна сказати, що біля витоків створення управління стояли кращі з кращих. Такі ж самовіддані співробітники трудяться тут і зараз.



Завдяки невтомній праці убозівців припинилися відкриті прояви бандитизму та рекету, з часом змінилося й кримінальне середовище, злочини стали більш замаскованими й зухвалими. Ті, хто вчора творив на вулицях кримінальний хаос, сьогодні стали бізнесменами, більшість із яких мають корумповані зв’язки у вищих ешелонах влади. Тому УБОЗ нині все більше уваги звертає на злочини у сфері економіки та на прояви корупції й хабарництва.

Сьогодні в управлінні достатня кількість правоохоронців, які закріплені за відповідними відділами, усіх їх об’єднує бажання працювати й відстоювати законність. З упевненістю можна сказати, що кожному з них притаманні такі якості, як високий професіоналізм, витримка, відповідальність за честь бути співробітником УБОЗу. За роки свого існування полтавське управління здобуло непохитний авторитет і виділяється серед інших правоохоронних служб і підрозділів тим, що розкриває найгучніші, найскладніші та найрезонансніші злочини